АКТУАЛЬНО В ПРОЕКТ
Фестиваль Культур Пограниччя
Гуцульський Кінь в Культурі Східних Карпат
Квітка полонини
7 вересня 2014 r.
7 вересня 2014 року на території гірськолижного витягу с. Голубине Свалявського району Закарпатської області відбувся
Фестиваль культур прикордонних регіонів:
«Гуцульський кінь у культурі Східних Карпат"
в рамках проекту:
«Створення Польсько - Українського центру розведення та популяризації коней гуцульської породи»
Програми транскордонного співробітництва
Польща-Білорусь-Україна 2007-2013
В програмі фестивалю:
- кінні покази (історичні і сучасні методи використання коней гуцульської породи – в’ючні, верхові, запряжні);
- виступи народних ансамблів, що культивують музику народів Карпат з Польщі і України;
- презентація кулінарних страв з прикордонних регіонів;
- демонстрація народних ремесел і одягу прикордонних спільнот;
- виставка авторських керамічних робіт Андрія Зубенка;
- виставка графічних робіт Катерини Бєлікової «Сузір’я гуцульського коня».
Організатори:
- Науково-виробнича асоціація «Племконецентр», Україна
- Дослідне господарство Інституту зоотехнії - Державний науково-дослідний інститут Oджехова (ZDIZ-PIB Oджехова), Польща
- Регіональна асоціація конярів в м. Жешув, Польща
Програма
- 12:00 – Відкриття фестивалю
- 12:30 – Виступ ансамблю «Важанє» (Польща)
- 13:30 – Привітання гостей
- 14:30 – Виступ Самодіяльного фольклорного ансамблю «Іршава» (Україна)
- 15:30 – Показ коней Науково-виробничої асоціації «Племконецентр»
- 16:30 – Виступ ансамблю «Земля Саноцька» (Польща)
- 17:30 – Історичні і сучасні методи використання коней гуцульської породи
- 18:30 – Виступ Заслуженого академічного Закарпатського народного хору обласної філармонії м.Ужгород (Україна)
Фестиваль культур прикордонних регіонів «Гуцульський кінь в культурі східних Карпат»
Жваві мелодії, граційні танці, співанки, що розносяться увсебіч Карпатських полонин, а ще багато теплих вітань гостей з усіх куточків Свалявщини та закордону, танцювальний флешмоб і навіть театралізоване транскордонне весілля на конях – усе це відбувалося на фестивалі культур прикордонних регіонів «Гуцульський кінь в культурі східних Карпат», що проводився з метою реалізації проекту «Створення Польсько - Українського центру розведення та популяризації коней гуцульської породи» за кошти міжнародної технічної допомоги реалізованого в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013.
А готувалася в НВА «Племконецентр» до цього унікального свята цілий рік не тільки координуючи зв’язки із польськими партнерами, але й невтомно тренуючи до осіннього показу незмінних талісманів фестивалю – гуцульських коней.
Під звуки давньої трембіти перед публікою граційним кроком у супроводі вершників з’являються основні герої сьогоднішнього свята – гуцульські коні.
За кілька митей ведучі фестивалю оголосять про початок офіційної частини, вшанують пам'ять борців за незалежність та цілісність нашої держави хвилиною мовчання, запросять на сцену почесних гостей.
Першою слово надали заступнику генерального консула Республіки Польща у Львові Лонгіні Путці, яка привітавши всіх з урочистою подією, наголосила, що ставлячи перед собою високу мету – відродження популяції гуцульських коней, українці не помилилися у виборі закордонного партнера, адже питанням збереження та розведення цих надзвичайно працьовитих тварин у Польщі приділяють велику увагу.
- Радий вітати всіх мешканців та гостей нашого прекрасного краю – Срібної землі – у цьому мальовничому куточку Свалявщини на воістину унікальному фестивалі, мета якого – вшанувати гуцульського коня – тварини, яка не тільки для гуцулів, а для верховниців, є уособленням не лише тяглової сили, якою активно послуговуємося у сільському господарстві, а й вірним другом та родинним годувальником. Безсумнівно, не можу не відзначити важливість цієї породи в наш час: сьогодні саме гуцульського коня активно використовуємо у лікувальних цілях для подолання цілої низки захворювань опорно-рухового апарату. Тому зараз хочеться висловити слова щирої людської шани та безмежної вдячності працівникам НВА «Племконецентр», завдяки піклуванню і турботі яких відроджується не лише поголів’я коней, а й формується свідоме розуміння їхньої значимості у серцях великої кількості людей, - зауважив у своїй промові перший заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації Андрій Сербайло.
Наступним з вітанням до глядачів звернувся Директор департаменту агропромислового розвитку Закарпатської обласної державної адміністрації Андрій Готько:
- Сьогоднішній фестиваль вкотре підкреслює важливу роль коней гуцульської породи у становленні і формуванні культур кількох прикордонних до Карпатського хребта національностей. Та у нашому краї до спокійного роботящого, як тут звикли його називати «гуцулика» завжди ставилися з особливою шаною, про що свідчить факт існування на території села Туря-Ремети у далекому 1870 році Державного жеребчинця, де займалися розведенням цих величних тварин для всієї Європи. Створення науково-виробничої асоціації «Племконецентр» подарувало надію на відродження колись занепадаючої галузі, поставивши перед собою високу мету відродження «гуцуликів», які пройшли разом з людиною крізь віки, працівники «Племконецентру» впевнено крокують до її реалізації. Тож маю надію, що галузь конярства успішно розвиватиметься, а людей, які шанобливо ставляться до цих тварин, більшатиме з кожним роком.
Тепло зустріла публіка й виступ голови Свалявської районної державної адміністрації Андрія Наливайка: «Гуцульські коні – це невід’ємна частина Карпат. Сьогодні без них, так само, як і без трембіти, бринзи чи троїстих музик із коломийками неможливо уявити нашу культуру та Карпатський край».
Про історію створення 1925 року на Верховині асоціації розведенців коней гуцульської породи, історичним продовженням якої фактично стала міжнародна співпраця України і Польщі та про важливість співробітництва для нашої держави і особливу роль у ньому НВА «Племконецентр» вели мову у своїх виступах партнери проекту «Створення Польсько-Українського центру розведення та популяризації коней гуцульської породи»: очільник Польського дослідного господарства Інституту Зоотехнії Державного Дослідного Інституту Оджехова Владислав Брейта та директор Регіональної асоціації конярів у місті Жешові Марек Гібала.
З привітальним словом до гостей звернувся голова науково-виробничої асоціації «Племконецентр» Мирослав Головач:
- Вельмишановні пані віце-консул, керівники області, району, партнери проекту та всі поціновувачі коней гуцульської породи! Щиро вітаю вас на цьому прекрасному святі, що вшановує одвічну дружбу людини і коня. Власне фестивалю передувала співпраця між селекціонерами України і Польщі впродовж багатьох років. Хочеться висловити слова подяки нашим польським друзям, адже саме з їхньою допомогою у 2004 році нам вдалося завезти до України п’ять племінних жеребців гуцульської породи, які дали прекрасне потомство, у чому ви всі трохи пізніше зможете переконатися на власні очі, та партнерам з фонду міжнародної технічної допомоги в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2007-2013 у реалізації проекту «Створення Польсько-Українського центру розведення та популяризації коней гуцульської породи» за виділення коштів на проведення фестивалю. Одним з корисних аспектів у наших теплих і по-братньому дружніх відносинах є колосальний досвід з питань збільшення популяції коней гуцульської породи, яким обмінюємося на конференціях та семінарах завдяки чому і стало можливим виконання різноманітних завдань, що лежать в основі цього проекту.
Під звуки неповторних гуцульських мелодій координатор проекту Мирослава Головач зачитує уривок з роману Станіслава Вінценза «На високій полонині», котрий спонукає по-новому оцінити не тільки красу, але й значущість гуцульського коня у житті наших предків і ніби переносить усіх у сиву давнину:
- «…гарна і сильна порода коней гуцульських…поєднує у собі з одного боку неочікувану міць, мускулистість і силу, з іншого танцювальну зграбність, розважність, витриману обережність у виясненні небезпек шляху…вогонь і нестримну лють дикого мустанга… і лагідність тихих, ніжних, відданих очей, гейби пробачливо усміхнених.
…Де гуцул, там і кінь, нема гуцула, не було би ніколи людини в горах… Долання великих відстаней, перенесення тягарів до розкиданих і високо розміщених хат було би неможливим без коня.… пасучись з малого в ущелинах, гущавинах, стрімкотах, гуцульські коні опановують страх і до того ж набувають здатності проходити небезпечні місця, бо вміють спинатися, ковзати і присідати, що рідко зустрічається у кінському роді».
З цими словами перед зачарованою публікою презентували коней гуцульської породи: дві породні лінії: Гробі та Горала і три маточні родини Зірки, Кралі, Луни.
Презентація ліній гуцульської породи
Лінія Гробі – Жеребець Пегазік (Люнак - Пелагія), гнідий, 2001 року народження, завезений з Польщі в 2004 році, протягом 2004 – 2013 рр. народилося 76 лошат.
Презентувала Людмила Мигович.
Його дочки:
Монополія (Пегазік - Магія), світло-гніда, 2008 р.н., презентувала Костроміна Кароліна;
Цвітанка (Пегазік - Візитка), темно-гніда, 2006 р.н., презентувала Комарницька Алла;
Бистриця (Пегазік - Богема),, гніда, 2008 р.н., презентував Боднар Владислав;
Марка (Пегазік - Мадонна), гніда, 2009 р.н., презентувала Комарницька Андріана.
Лінія Горала – Жеребець Педро (Спутнік - Паніенка), гнідий, 2002 року народження, завезений з Польщі в 2004 році, протягом 2004-2013 рр. народилося 17 лошат.
Презентував Руслан Фалес.
Його дочки:
Барва (Педро - Бегонія),гніда, 2009 р.н., презентував Комарницький Микола;
Капейстра (Педро - Квітка), темно-гніда, 2009 р.н., презентувала Панкієвіч Аніта;
Пасочка (Педро - Білиця), гніда, 2010 р.н., презентувала Ольшанська Анастасія;
Царівна (Педро-Каті),гніда, 2008 р.н., презентував Боднар Артур.
Презентація родин гуцульської породи:
Родина Зірки – Кобила Мані (Кентавр – Малина), 1999 р.н., гніда, презентував Радослав Маслик.
ЇЇ дочки:
Імперія (Пегазік - Мані), гніда, 2006 р.н., презентувала Комарницька Алла;
Манорія (Пегазік - Мані), гніда, 2008 р.н., презентувала Комарницька Андріана;
Медіана (Пегазік - Мані), гніда, 2010 р.н., презентував Боднар Владислав;
Міледі (Пегазік - Мані), гніда, 2013 р.н., презентувала Людмила Мигович.
Родина Кралі – Кобила Картинка (Кентавр - Котика), 1999 р.н., презентував Боднар Артур.
ЇЇ дочки:
Князівна (Пегазік - Картинка), гніда, 2008 р.н., презентував Комарницький Микола;
Клеопатра (Пегазік - Картинка), гніда, 2010 р.н презентувала Ольшанська Анастасія;
Контеса (Пегазік - Картинка), гніда, 2012 р.н., презентував Руслан Фалес.
Родина Луни – Кобила Багіра (Гвінт - Біржа), гніда, 2002 р.н., презентувала Комарницька Андріана.
ЇЇ дочка:
Білиця (Пегазік - Багіра), 2006р.н., гніда, презентував Боднар Владислав.
ЇЇ дочка:
Пасочка (Педро - Білиця), гніда, 2010 р.н., презентувала Ольшанська Анастасія.
«Ой кувала зозулечка златі співаночки…» і всі присутні зачаровано спостерігають за виступами дзвінкоголосих учасників заслуженого академічного Закарпатського народного хору обласної філармонії. Ох, і яких гарних пісень вони заспівали, а які танці виконували! Впродовж години знайомили присутніх із культурою бойків, лемків та гуцулів і зі своїми завданнями артисти впоралися на сто відсотків.
Під час кінного показу пані Мирослава розповіла про історичні та сучасні методи використання коней гуцульської породи:
- В’ючне використання гуцульського коня. В давнину коні були єдиним методом пересування, для них дорогою було кожне бездоріжжя. Було презентовано коня з дерев’яним різьбленим сідлом-тарницею, тканими бесагами з бербеницями.
- Запряжне використання гуцульського коня. Коні у гуцулів були завжди гарно вбрані, прикрашені мосяжними дзвониками. Було презентовано двоє коней запряжених з возом.
- Використання гуцульської породи коней в гіпотерапії. Еволюція людини спричинила появу автомобілів, тому використання коней для перевезення вантажів вже не є настільки актуальним. Але людину і далі тягне до коня. Спитайтеся чому? Тут можна сперечатися, для когось це позитивне біополе, для когось добра енергетика, а діти взагалі не задумуються і тягнуться до коня, бо він лікує. А всі знають що в серці дитини істина. Гуцульські коні використовуються також для лікувальної терапевтичної їзди іпотерапії. Це лікувальна гімнастика на коні, що рухається кроком під чуйним оком іпотерапевта і його помічника. Також було показано основні елементи гіпотерапії.
- Сучасне використання коня в кінному спорті. Гуцульські коні придатні також для класичних видів спорту, верхової їзди та навчання молодих вершників.
- Використання гуцульського коня в кіному туризмі. Популярним є також кінний туризм. В таку подорож можна з собою взяти в’юки та рюкзаки, так як це зробили працівники фермерського господарства «Полонинське господарство» на чолі з Олександром Ігнатенком з Великоберезнянщини, що кінним маршрутом дві доби долали відстань до місця проведення фестивалю.
- Використання гуцульського коня у весільному обряді. Увінчала показ така визначна подія в житті кожної людини як весілля. А в гуцулів воно є незвичайним, тому що ніколи не обходиться без коней. В весільному обряді співають пісню «Ой із загір’я місяченько» в якій говориться про використання коня. Для поїздки до вінчання в церкві використовують кілька пар осідланих і заквітчаних коней, на яких їдуть верхи молоді, дружби і дружки, батьки і матки. Наступним весільним дійством є урочиста зустріч молодих на подвір’ї власного будинку. При цьому дружби і батьки знімають молодого-князя і молоду-княгиню з коней, стають в один гурт із весільним деревцем у центрі.
Панувала на фестивалі воістину незрівнянна атмосфера: вишивані сорочки, етнічні костюми, запаски і сукні, в які цього дня були вбрані не лише організатори та делегати фестивалю, але й численні його відвідувачі, гармонійно доповнювала виставка авторських керамічних та графічних робіт «Сузіря гуцульського коня» Андрія Зубенка і Катерини Белікової, ремісничий міні-ярмарок, на якому були представлені витвори народного мистецтва, притаманні культурам народів Карпатського регіону, з особливостями яких, до речі, знайомили відвідувачів фестивалю у своїх виступах і учасники самодіяльного фольклорного ансамблю «Іршава», що навіть влаштували глядачам танцювальний флешмоб, учасники народного фольклорного колективу «Важанє» (Польща) та гуртківці самодіяльного народного колективу «Земля Саноцька» (Польща).
Наталія Малетич, Мирослава Головач.
Використано уривки книги Станіслава Вінценза «На високій полонині».
Фотогалерея:
- Фестиваль Культур Пограниччя Гуцульський Кінь в Культурі Східних Карпат, Квітка полонини
6-7 вересня 2014 r.,Фото: IZ PIB Odrzechowa >>>>>
- Фестиваль Культур Пограниччя Гуцульський Кінь в Культурі Східних Карпат, Квітка полонини
6-7 вересня 2014 r.,Фото: Марія Головач >>>>>